Надія Красоткіна

А—Я

Щоб не було у них біди

Ростуть в нас діти — цвіт Землі!
І їх виховувати треба.
Тож поки діточки малі
Їм треба прихилити неба,
Вділити ніжності й тепла,
Любов’ю щиро їх зігріти,
Щоб сонцем в них душа цвіла
І всі вони цвіли, як квіти.
І тут потрібна доброта,
Батьківська мудрість, ласка мами.
І щирість, людяність проста
Людей навколо всіх, так само.
Бо на дітей вплив має все:
І поведінка, й погляд, й слово…
Тож кожен щось своє внесе,
Як добре щось, то це чудово!
А як погане? Що тоді?
Що на дітей тоді чекає?
Звичайно, бути вже біді,
Погане душу роз’їдає,
Немов іржа, з’їдає все:
Сумління, доброту і ласку…
Лиш темінь у серця несе,
А не чарівну й гарну казку.
Виховуйте дітей завжди,
Щоб в душах сонечко світило,
Щоб не було у них біди,
А виростали дужі крила.