Все дивовижно біле-біле,
Зима заткала полотном
Всю землю, гори побілила,
І видається все це сном,
Так тихо дуже і спокійно
Та й вітер в полі не дихне.
Неначе казка чародійна,
І гілочка не ворухне.
Природа так відпочиває,
Під сонцем ніжаться поля.
Хоч сонце ще й не пригріває,
Але вже тішиться земля,
Бо день подовшав і прекрасно!
У небі більш голубизни.
Скрізь посвітліло, стало ясно,
Щодень все ближче до весни.