Щось ранок розвиднятися не хоче

Щось ранок розвиднятися не хоче,
Не квапиться і вітер, він ще спить…
Водичка лагідно в струмку воркоче,
Але сьогодні гарно, не дощить.
Пора почнеться бабиного літа
І павутинки срібно заблищать.
І буде сонцем ще земля зігріта,
І золотом все буде вигравать…
Красою осінь буде дивувати,
Щоб на останок зчарувати всіх.
Комусь у коси срібло заплітати,
А іншим дарувати буде сміх
І радість, щастя та палке кохання,
Любов і смуток, хто що заробив.
А зараз зачаровує світання,
Ось і промінчик ніжно засвітив.
То ж буде гарно, сонячно і світло,
І від тепла зігріється весь світ.
То ж від краси аж на душі розквітло,
Й вона гайнула в небо, у політ…