Я в казці

А я сама собі створила диво,
Чудову казку! Й світяться вогні.
У мене стало в хаті так красиво,
Всміхаються ялиночки мені.
Тепер я в казці! А вона чарівна!
Тут все незвичне і прекрасне є.
А за вікном сніжок, зима-царівна
Вночі зорить в віконечко моє.
А в мене вже Різдво і янголятка
Злетілися на райдужні вогні,
До милого маленького дитятка.
А в небі сяють зірочки ясні.
Хіба ж не казка, ну, хіба ж не диво!
Така краса у серденько пливе.
І я у казці цій живу щасливо,
А все навколо гарне, мов живе.
В цій казці буду рік Новий стрічати.
Згадаю все найкраще, що було.
Багато щастя маю пригадати:
І татове, та мамине тепло,
І посмішку татусеву крилату,
Пісні матусі, усмішку, слова.
Сімейне наше найсвітліше свято,
Що кожен раз у пам’яті сплива.
Я буду в казці мріяти і жити,
Стрічати свято і прийдешні дні.
І будуть радо вогники світити,
І зірочки моргатимуть мені.