Я вірші, наче квіти сію,
Щоб у чиїйсь душі зросли.
Надію в серденьку лелію,
Щоб люди добрими були.
Бо ж добре, коли мир панує
У кожному кутку Землі.
А зла та смути не існує,
Усі у щасті і в теплі.
Та ллється пісня в синє небо,
І кожен прагне висоти.
На всій планеті — все, як треба.
Все в небо тягнеться рости.
І кожне серденько співає,
Семи гріхів в людей нема.
Таланти кожен розкриває,
Проходить літо і зима,
А на душі веселка грає,
Бо в серці є любов свята.
І сонечко усіх вітає
Та гріє в будні і в свята.
Я вірші, наче квіти сію,
Щоб у серцях могли цвісти.
Щоб стали мудрі всі, я мрію
І добрість в світ могли нести.