Я дякую за те, що я живу,
Сміюсь і чую спів пташиний.
Що в мріях аж під хмарками пливу,
І пух ловлю я тополиний.
Я дякую за щастя і красу,
Що в квітах і в траві буяє.
Збиваю вранці на стежках росу,
Милуюся, що сонце сяє…
Що білий світ я бачу і люблю,
І щастя, й радість відчуваю,
Космічну музику ловлю,
І доброту у серці маю.
Я дякую, що діти в мене є,
Що я у світі відбулася.
Що я створила щось своє,
Від заздрощів убереглася.
Я дякую за радість і сльозу,
За мудрі і трудні уроки.
Пережила я не одну грозу,
Але вперед робила кроки.
Я дякую за все, за все, за все!
За щастя світ цей пізнавати…
І хай там час нестримно вдаль несе,
Та я не буду шкодувати.
Бо я радію сонцю і красі,
І квітам, і пісням у гаю.
А труднощі і негаразди всі,
Переживу, пройду, здолаю.