Я з України! З того дивокраю,
Де райдуга із річки воду п’є.
Де на світанку соловей співає,
А з-під верби джерельце тихо б’є.
Я з України, де цвіте калина,
У небі синява, бездонна глибина…
І в ньому лине туга журавлина…
І все це заворожує сповна.
Я з того краю, де плетуть віночки
З чарівних квітів і ведуть пісні.
Де підростають доні і синочки,
А мрії в них високі і ясні.
Я з України, де пісні чудові,
У кожнім серці є любов жива…
Де друзям хліб несуть на рушникові
І мовлять людям чарівні слова.
Де мова світла, ніжна, світанкова,
І думи чисті, добрість і тепло…
Де над водою гілочка вербова,
А щастя в тиші тут завжди жило.
Я з України! Це земля, як казка,
Тут влітку навіть папороть цвіте…
А від землі іде тепло і ласка
І воля до життя у всіх росте.