Яка земля в нас гарна, пречудова!
А скільки квітів, наче у раю!
Мов дивина — година світанкова!
Я серденьком красу чарівну п’ю,
Щасливо насолоджуюсь, сміюся…
Усе дивує й радує мене.
Я зачаровано на світ дивлюся,
Бо заворожує і тішить все земне.
Дає натхнення, щоб увись летіла,
Під ноги стелить стежечки в росі.
Я землю цю з дитинства полюбила:
Поля, ліси, річки й джерельця всі.