Обняли почуття, мов крила…
Такі дивні, такі приємні…
В почуттях тих чарівна сила!
Тільки шкода, що не взаємні.
Та нічого! Вони прекрасні!
Я від них в небесах літаю…
І мені світять зорі ясні,
Я насправді люблю, кохаю!
Мені легко іти стежками,
Не стоять на заваді роки…
Все розквітло в путі квітками…
Тож вивчаю життя уроки.
І мовчу… Та і що сказати?
Почуття мабуть всім даються.
Можна в небо без крил літати,
Всі проблеми легкі здаються…
Я люблю і тому щаслива,
Бо по-іншому світ сприймаю.
А любов — це насправді диво!
Я від щастя пісні співаю.