Я пишу, як душа те сприймає:
Просто, щиро, без пафосних слів.
Тільки те, що на серце лягає,
Що приходить із мрії та снів.
В доброту вірю серденьком щиро
І в любов, що найбільша з щедрот.
Всім бажаю я спокою й миру
Й досягати чарівних висот.
І щоб добрість щоденною стала,
І любов, як ріка розлилась.
Щоб людина від щастя літала,
І щоб мудрість в усіх прижилась.
І тоді світ наш казкою буде,
Ласка, ніжність в життя перейдуть.
Будуть сонечком сяяти люди,
І щасливо усі заживуть.
Хочу в слові все це передати,
А слова щоб лишились в серцях.
Щоб всі люди навчились літати
Аж під хмарами плавно, як птах.
І щоб світлими й щирими стали,
Та щоб людяність скрізь прижилась.
Милосердя у серденьку мали,
Й щоб у кожного мрія збулась.