Я так люблю ялинку наряджати

Я так люблю ялинку наряджати,
Люблю свята зимові і пісні.
Як тато вносив ту ялиночку до хати,
То це вже свято і було мені.
Той аромат чарівний, запах хвої
І досі будить спогади мої.
Я бігла до красуні лісової,
Несла до неї радощі свої.
Й чарівника вночі завжди чекала,
Бо як же він дарунки міг внести?
Як мама двері всі позачиняла,
І в хату вже не міг ніхто зайти.
А мама в ліжко нас малих вкладала,
Бо ж Дід Мороз дарунки десь несе…
А я чекала й міцно засинала,
Ну, і, звичайно, бачила не все.
А вранці під ялинку заглядала,
А там і м’яч, і лялька, і книжки.
Усе, про що я мріяла й чекала,
І завжди знала — є чарівники!
І досі дива новорічного чекаю,
Душею вірю в чарівні казки.
Тому Дідів Морозів всіх вітаю!
Цікаво всім, як є чарівники.