Яка краса тепер на білім світі!
У красне літо перейшла весна.
Ось маки квітнуть, он волошки в житі,
А нам в обличчя дихає війна…

А всюди стільки радості і світла,
Трава уже в покосах запашна.
Уся земля немов вінок розквітла.
А нам в обличчя дихає війна…

Пісні в гаю, чарівне щебетання,
Он річка вся у блискітках ясна…
В серця приходить радість і кохання.
А нам в обличчя дихає війна…

Руками небо там тримають діти —
Пора в нас неспокійна і сумна,
Щоб українцям вижити і жити…
Бо нам в обличчя дихає війна.

А вся земля чарівна і казкова,
Барвиста, ніжна, гарна, осяйна…
Й душа мого народу веселкова…
За що в обличчя дихає війна?

Я хочу миру, щастя і світання,
Щоб у людських серцях жила весна!
Щоб між людьми цвіла любов, кохання…
А нам в обличчя дихає війна…