Ах, яблуня цвіте так біло й ніжно,
Красиво, наче в казці… Дивина.
Так палко й щедро, просто дивовижно,
Мов на весілля вбралася вона.
Уся в цвіту! А квітів так багато!
Й над ними в’ються радісно пташки.
Й вона у небеса летить крилато
Й тихесенько скидає пелюстки…
І наче снігом землю вистеляє,
Так світло стало й розлилось тепло…
Яку ж весна чарівну силу має,
І додає краси небесне тло,
Що так синіє, як волошки в житі…
Й звучить повсюди пісня солов’я.
І це найкращі, сокровенні миті,
Що відчуваю у природі я…