Не вічні ми на цій святій Землі,
Не встигнем все задумане зробити.
Не нажились у радості й теплі,
Але спасибі, що могли ми жити.
У кожного із нас життя одне
Та й доля неповторна і єдина.
Й не зоглядишся, як усе мине,
Були ж навколо друзі і родина…
Та все минає: радощі й тепло,
Весна і літо, та чарівні мрії.
Минає все, неначе й не було,
Лиш спогади лишаються й надії.
В минуле не буває вороття,
Та кожен вік свої принади має.
Ну, що поробиш, як таке життя…
Та зірка щастя хай над нами сяє!
Хай буде мир і затишок, й тепло,
Хай голубіє миром наше небо.
Щоб на Землі завжди життя було.
Як буде мир, то буде все, як треба.