Так хочеться кудлатої зими,
Щоб снігом все довкіл позасипало.
Як в ті часи, як ми були дітьми,
І все тоді нас дуже дивувало…
Так хочеться вернутися в ті дні,
Як з гірки на санчатах ми летіли…
А сміх дзвенів, летіли в світ пісні,
Ми стати всі дорослими хотіли…
Вернутися б у пору чарівну,
Як по льоду на ковзанах ганяли,
І як качали бабу снігову,
Й сміятися ми не переставали…
Так хочеться вернутись в тишину,
Як в чорнім небі зорі миготіли…
Тоді ще ми не знали про війну,
А в мріях до зірок усі летіли…
Та час назад нам не вернути, ні…
Що прожили не можна повернути…
Щось деколи з’являється у сні,
Так ясно-ясно, що і не збагнути…
Й сьогодні в нас не ті уже часи,
Змінився світ. У нас війна палає…
І забуватись стали голоси,
Близьких і рідних в когось вже немає…
Та пам’ять повертає нас у дні,
Коли жили ми мирно і красиво…
Як відзначали ми свята ясні,
А під ялинкою на нас чекало диво…