Як добре, коли йдуть дощі,
Виходити не треба з хати.
Від ягід зігнуті кущі,
А я не рву. Книжки читати
Враз захотілося мені.
І я — із книжкою у парі.
А небеса такі сумні,
І дощ у кожній сивій хмарі.
І він стукоче по шибках,
Мабуть надовго, так буває.
Я ж на книжкових сторінках.
Ніщо вже не відволікає.