Ах! Як же небо голубіє,
У нім бездонна глибина!
На грядці проліска синіє,
Чарівна квіточка ясна.
Така приваблива, тендітна,
Мов неба часточка мала.
Під теплим сонцем ніжно квітне,
Й до квіточки летить бджола,
Старанно так пилок збирає,
Бо вже прийшла її пора.
Й шафран ще бджілку закликає,
Що теж розквіт серед двора.
Весна прийшла, земля радіє,
Прокинулось все, ожило.
В душі людей також весніє,
В ній ожила любов, тепло…