Осінній вечір темний, але тихо,
На дереві листок не ворухне,
Ніде не чути ні пісень, ні сміху,
У листі навіть вітер не дихне…
Засвічуються зірочки тихенько,
А темінь вже ковтнула кольори.
Все чорнота наповнила скоренько,
Та виплив місяць й дивиться згори…
То ж в полі стежка радісно побігла,
І золото на листі виграє…
В садочку гулко впала грушка стигла,
І вечір говірливим враз стає.
А ще листок зірвався і літає,
Та наближається поволі до землі.
А ніч у темні вікна заглядає,
Де в снах літають діточки малі.