Як стало б добре, коли б ми зуміли

Як стало б добре, коли б ми зуміли
Без заздрощів прожити і без зла.
Щоб усміхались, щиро говорили
І поміж нами людяність цвіла.
Щоб доброта в душі у нас світила,
Неначе сонце і несла тепло.
Щоб в нас від щастя виростали крила
І в цьому світі добре всім було.
І щоб цікавили людей не тільки гроші,
Й щоб все підряд під себе не гребли.
А щоб душею всі були хороші,
І людяні та мудрі всі були.
Щоб в мріях піднімалися до неба
Й стосунки добрі свято берегли.
Бо скільки ж у житті людині треба?
Аби здорові й ситі всі були…
Й куток свій мали, до душі роботу
Та світла мрія, щоб удаль несла.
Щаслива й справді б я була достоту,
Якби цей світ змінити я могла.