Душа радіє, коли чуєш мову
Змістовну, чисту, як дзвінка роса.
Всім зрозумілу, світлу, пелюсткову…
Тоді в ній відкривається краса.
Бо чиста мова, мов вода у спрагу
І крила для польоту нам дає,
І впевненість в майбутньому, відвагу,
Бо в мові надзвичайна сила є.
Велика сила слова, що й казати!
Воно не меч, та рани завдає.
Уміє вбити, вміє воскрешати,
Людина з нього і натхнення п’є.
Воно до дії здатне пробудити
І викликати сильні почуття.
З хорошим словом можна мудро жити,
А слово зле — позбавить і життя.
Тому до слова стався обережно,
Поганого і злого — не кажи.
Бо біль від нього шириться безмежно.
Від злого слова мову бережи.
Як чиста мова, то душа здорова
І радість джерелом чарівним б’є.
Хай рідна мова буде світанкова
І хай душа у ній натхнення п’є.
Цінуймо мову! В ній душа народу,
Його історія, традиції й усе!
Погане слово завдає їй шкоду,
А вас воно до прірви понесе…