Яка Земля в нас дивовижно гарна!
Уся в чарівних квітах навесні.
Погода тепла, сонячна й безхмарна,
Всі дні стоять чудові й запашні.
А скільки звуків і пісень лунає,
Повсюди незбагненні голоси!
Від дивини аж серце завмирає,
Від казки, що навколо, і краси.
Усе цвіте так трепетно і ніжно,
Несе любові вдосталь і тепла.
Розквітла яблунька і щедро, й пишно,
А вишенька біленько одцвіла…
Щодень нове щось гарно зацвітає,
І ніжиться у сонячнім теплі.
Над квітами то бджілонька літає,
То пурхають метелики малі.
А в синім небі білі чайки в’ються,
Лелеки, то качки, то журавлі…
То ластівки, мов стріли, пронесуться
Та інші птахи більші і малі…
Земля прекрасна, просто дивовижна,
Живе тут казка щира, чарівна…
Тут є добро, тепло, любов і ласка,
Й краса безмежна, світла і ясна.