Зима біленька, думають усі,
І на пустелю білу дуже схожа.
Ну, а для мене — вся вона в красі,
А в час, як днина сонячна й погожа,
Зима красуня світла й осяйна,
Що барвами веселки ніжно грає.
Вся кольорова, справжня дивина,
Що іскорки, мов усмішки пускає.
В снігу іскряться кольори ясні,
Немов живі, такі пружні й рухливі.
Блищать на сонці чарівні вогні,
Красиві, дивовижні і мінливі…
В захопленні дивлюсь на цю красу…
Та й як не дивуватись? Всюди диво!
Я в серденьку палку любов несу
До цього світу. Справді — я щаслива!
Та й ви пригляньтесь пильно до зими,
Вона казкова, чарівна і сніжна…
Це іноді не помічаєм ми,
Яка вона буває дивовижна…