Надія Красоткіна

А—Я

Яка ж блакить у небі неймовірна

Яка ж блакить у небі неймовірна,
Хмарки біленькі ген в височині.
А вся природа радісна й чарівна…
І це здається казкою мені.
Все ожило, порозцвітали квіти,
Повилітали бджілки і джмелі.
Все зачароване, як не радіти!
Жучки снують між квітами малі.
І аромати ніжні розлилися
По всій землі, щоб радість принести.
І пташечки співати узялися,
Щоб пісню щастя людям донести.
Така краса повсюди — надзвичайна!
І дивовижні, свіжі кольори…
А в кожній квітці власне диво, тайна…
Неначе у віночках всі двори.
Весна прийшла до кожного порогу,
В людські сердечка радість принесла.
Відкрило небо для птахів дорогу,
Бо всюди вже побільшало тепла.
На все дивлюсь захоплено і щиро,
Бо скрізь, у небі й на землі — краса!
Для щастя повного нам треба миру
І крила, щоб несли у небеса.

Відгуки
Коментарі Cackle