Яка прекрасна синява небесна,
Ані хмаринки, лиш голубизна,
Погода тепла й лагідна, чудесна
І осені щоденна новизна.
Щораз новинки осінь підкидає,
То листя позолотить, то зірве…
То квіточка новенька зацвітає
Й навколо неї кружиться живе:
То жук, то бджілка, павучок, як диво,
А то метелик крильцями махне.
І всім над квіткою приємно і щасливо.
А то вітрець так лагідне дмухне,
Що струни павутини враз здригнуться
І музика полине в небеса…
Від цього Всесвіт щиро відізветься
І зазвучить мелодія-краса…
Це осінь тихо-тихо заспіває,
Проникливо, аж струни серця рве…
Красу казкову й душу поєднає
І кожного зачепить за живе…