Чарівний світ! Якби ж то люди вміли
Цей світ любити й дуже берегти!
Якби у мирі жити всі хотіли
Й назустріч один одному іти.
Несли добро і честю дорожили,
І прагнули, щоб добре всім було…
Якби ж то люди світ цей полюбили,
Всім дарували усмішку й тепло.
Жили в турботі про майбутнє краю,
А в серці не плекали заздрість й зло,
Було б усім чудово, я це знаю!
Тоді б і щастя між людьми жило.
Та поки гарно жити не вдається,
Бо ненависть на війни люд веде.
Тож зло несуть, допоки серце б’ється,
І людство наче у пітьмі іде.
Та досить, люди! Годі! Зупиніться!
Природа нам дала лиш раз життя!
Огляньтеся, навколо подивіться,
Яке прекрасне на Землі буття!
І ви в нім люди, що прийшли творити,
Тож насолоджуйтесь! Життя одне!
Бо ж так прекрасно не Землі цій жити,
Та час летить і скоро все мине…