Якби ж то не проклята та війна
Сади вже починають зацвітати,
Розквітли абрикоси у дворі.
І стали скрізь метелики літати,
А сонце пригріває угорі
І небо чисте, просто волошкове!
А скільки квітів — просто дивина!
Було б у всіх у нас життя чудове,
Якби ж то не проклята та війна…
А то вона гримить, не затихає,
Вже скільки міст, а сіл кількох нема…
І кожної хвилини хтось вмирає,
До когось вдень прийшла страшна пітьма…
Тож над усе я хочу перемоги,
Щоб ворог не ходив в моїм краю.
Щоб перекрити ворогам дороги
Й звільнити землю-матінку свою.