Якби нам не війна

Краса навколо просто незбагненна,
Чарівні квіти зранку у росі.
Якби нам не війна й біда щоденна,
То б милувалися красою всі.
Ми б квіти нашим любим дарували,
Щодня співали радісні пісні.
А діти б квіти у вінки вплітали,
Й були б в нас думи світлі і ясні.
Ми б бачили, як зацвітають вишні,
У цвіт вбирається уся земля.
А яблуні стають рожеві й пишні,
І зеленіють житом всі поля.
І все це ми б з захопленням сприймали,
Й раділи щастю і земній красі.
І в синь небесну радо поглядали,
Та задоволені були б усі.
Та зараз небо бомбами лякає,
Ракети в нім й ворожі літаки…
Росія підла нас усіх вбиває…
Скрізь чути глум і їхні матюки…
Та не радійте, бо прийде розплата
За смерть і кров, і за дітей сльозу…
Вас вернеться додому небагато,
Ви гніву нашого відчуєте грозу.