Якби могли ми молодість вернути,
А мудрість щоб сьогоднішня була!
Могли б ми істину життя збагнути,
Та й доля б іншою, мабуть, була.

Жили б всі зважено і гарно
І помилок не допускали б ми.
А час би пролітав немарно,
Всі б стали ідеальними людьми.

Але такого просто не буває,
Бо в молодості мудрості нема.
Коли душа весняний цвіт скидає —
Приходить мудрість, але вже зима.