Яке це диво надзвичайне — квіти!
Вони чарівні, ніжні, запашні.
Вони уміють серденько зігріти
Й прикрасити всю землю навесні.
Вони дарують радість дивовижну,
І світло, аромат п’янкий, тепло.
І пригортають душу ніжно-ніжно,
Щоб добре всім у світі цім було.
У них багато радості земної,
В них сонечка і вітру голоси…
І стільки в них любові є п’янкої,
І надзвичайної, чарівної краси.