Яке це щастя, коли всюди тиша
І заглядає зірочка в вікно.
А вітерець осінній ледве дише,
Десь діточки поснули вже давно.
А в хаті тепло і горнятко чаю,
І книжка, щоб читати в тишині.
Я часом за собою помічаю,
Що якось дуже затишно мені,
Коли я вдома і не поспішаю,
Приємно навіть в спогади зайти…
І мріяти ніхто не заважає,
Творити, шити або щось плести…
Я насолоджуюся щастям жити,
Усім, що маю, всім, що в мене є.
Щось особливе хочеться творити,
Робити щось прекрасне і своє…
Яке то щастя, коли спокій всюди,
І мир на серці, лад і тишина…
Живуть щасливо найдорожчі люди,
Здорові всі і щезла геть війна…
І лиш чарівна музика лунає,
Що ледве чутно з вітерцем струмить.
Чи, може, осінь ніжно так співає,
Щоб серденько моє заворожить…
Яке то щастя, коли всюди тиша…
І місяць заглядає у вікно.
А вітерець осінній ледве дише
І спати треба… Ніч уже давно.