Який би час не був, а жити треба!
Любити, мріяти, летіти до зірок.
Частіше задивлятися у небо
І в майбуття робити власний крок.
Життя ж одне, воно нам раз дається,
Ми час не обираєм, ми живем.
І людям часом просто видається,
Що стежку знаєм, по якій ідем…
Та все непевне й дуже тимчасове…
І нас несе у невідомість час.
Але життя в усі часи чудове,
Воно і радує, й частенько тішить нас.
А то засмучує, коли несе негоду,
Підносить вгору, як дає любов.
Дарує казку, бо веде в природу,
Звільняє часом від важких оков.
Ми час не обираєм — ми живемо!
Тож маємо прожити кожну мить.
В своє незнане майбуття ідемо…
Який би час не був — а треба жить.