Який той рай

Який той рай? Змалюєте собі?
Який він? Що там є у ньому?
Всі думають — це далі голубі,
Щось не властиве нашому, земному.
А то не так! Бо Україна — рай!
Це рай земний, наповнений красою,
У нас тут все: річки, зелений гай,
І джерельце пульсує під вербою.
Поля пшеничні, росяні стежки,
Чарівні квіти і шовкові трави,
А у лісах невидані казки,
І пахнуть медом скошені отави.
І тихі ночі, чарівні пісні,
У небі миготять казкові зорі,
Озера мальовничі і ясні,
Й степи безмежні, просто неозорі…
А навесні в нас чарівні сади,
І соловейка пісня лине всюди.
Тут осінь найвродливіша завжди
І добрі, мудрі, неймовірні люди.
Тут хліб на вишиванім рушнику,
І діти найвродливіші і щирі.
Й несуть у світ любов свою палку
І жити хочуть у теплі і в мирі.
Який той рай? Та це ж моя Земля!
Той рай — це наша рідна Україна!
Це гори, ріки, це моря, поля —
І це для нас усіх святе, єдине!