Який туман увечері розлився

Який туман увечері розлився,
Все стало біле, наче молоко.
А він усе котився і котився
Казковим, дивовижним колобком.
А так чудово не завжди буває,
Ну, раз на рік, а може два чи три…
Лиш той помітить, хто спостерігає.
Це просто диво, що не говори.
Та й взагалі, природа наша — чудо,
Вона вражає і несе нове.
Захоплювались нею завжди люди,
Бо все у ній прекрасне і живе.