Який це жах, коли іде війна

Який це жах, коли іде війна,
Руйнація, життя втрачають люди.
Це що? Вже править світом Сатана?
За що сьогодні страх оцей повсюди?
Росія підла в нас війну веде,
Напала, як хижак, та гірше звіра.
На неї ще своя біда прийде,
Але ж до неї в нас була довіра.
Ми вірили в свідомість, в доброту,
Плекали найпрекрасніші надії.
Та просто вірили у людяність просту,
Але війна спалила наші мрії.
І ми побачили всю сутність хижака,
Відчули ненависть і злобу окаянну.
У нього не здригнулася рука
В дітей стріляти і в святу Мадонну…
Він нищить все: і села, і міста,
І підло бреше, кари не боїться.
Він в Україні все підряд зміта,
І що там в голові його роїться?
Народе мій! Єднаймося усі,
І стіймо разом за свою країну,
За рідне поле у дзвінкій росі,
За ліс і дім, і за свою дитину!