Який це лютий жах, коли війна

Який це лютий жах, коли війна,
Бо завмирає сміх дітей, лиш сльози
У теплий час, коли цвіте весна,
А українцям вслід летять погрози…
Ракетами спустошують міста
І свищуть кулі, що не вийдеш з хати…
Картина всюди дуже непроста
А як каліцтва і смертей багато…
Тут бал справляє зараз Сатана,
Бо як ще цю трагедію назвати?
І замість сміху в нас біда одна,
Нам прагне ворог душі розіп’яти.
Нас можна вбити, в цім проблем нема,
Та душу поневолити не вдасться.
Ні, не здолає душу нам пітьма,
Бо в нашім серці — є любов і щастя.
Ми любимо усе, що в цім краю,
Свій рідний дім, джерельце під вербою
І Україну — матінку свою,
Й за рідну Землю підемо до бою,
Щоб захистити край наш від біди,
Та захистити волю і свободу.
Щоб всі були щасливими завжди,
Щоб мир відвоювати для народу.