Який чарівний ранок усміхнувся,
Тепло і сонце! Квіти зацвіли!
Весь світ від сну нічного стрепенувся,
Прокинулись рослинки, в ріст пішли.
Й над квітами комахи закружляли,
Бо аромат п’янкий від них іде.
Пташки у всіх садочках заспівали
І суму в світі вже нема ніде.
І так чарівно в цілім світі стало,
Бо стільки ж кольору і дива є,
Що навіть сонце веселіш заграло
Й вітрець в гіллі щось заспівав своє.
Весна! Весна! І скільки ж того дива!
Йому нема ні краю, ні кінця…
І хоч погода в квітні ще мінлива,
Та всім весна пробуджує серця.
І хочеться співати і любити
Цей світ, природу, сині небеса…
І хочеться у мирі й щасті жити,
Бо ж навкруги чарівність і краса.