Якомусь виродку схотілося війни,
Хоч він не знає, що таке снаряди.
Це нелюд і посланник сатани,
Веде він війни для забави ради.
Для інших прозвучало це, як гра,
Захоплююча, дика, віртуальна.
Й вони рішили — гратися пора!
Й не відали, яка вона реальна…
А там же страх і горе, смерть завжди,
Болючі рани і пекельна втома…
Й багато ще страшенної біди…
І це не гра на телефоні вдома…
Бо тут вбивають… Був і вже нема,
Й ніколи не воскресне більш людина…
Все поглинає страх та біль, пітьма,
І тут людина згинути повинна,
Бо убивати в край чужий прийшла,
За виродка, що війни починає.
Чи та людина теж така була
І виходу для неї вже немає?
Та хай там як, а війни — люте зло,
Що безлад вносить і людей вбиває.
Хай ворогам комусь і повезло,
Але Господь усіх вас покарає
За те, що в край чужий до нас зайшли
З мечем і люттю, й звірства тут чинили.
Що нелюдами підлими були
Й людей невинних стільки погубили…
Тож хай на вас він кару принесе,
Поверне вам усе, що натворили.
Хай знищить вашу землю й геть усе
Й ніхто не знайде вашої могили.