Якщо в очах людини доброта
Якщо в очах людини доброта,
Ніхто не зітре ластиком її.
І є у цьому істина проста —
У тій душі весна і солов’ї.
Там ласка і любов, а ще тепло,
Турбота, людяність, найкраще все,
Що у віках в людській душі було
Й вона усе те до людей несе.
Та добрість у очах, немов зоря,
Не дозволяє збитися з путі.
Пройдеш із нею сушу і моря,
Й щасливим будеш у своїм житті!
В своєму серці добрість збережи
І випромінюй, шли у світ її!
Та з людяністю все життя дружи,
Щоб в серці зазвучали солов’ї.