Всі люди різні — це не дивина,
Такий наш світ і ми у ньому діти.
Талантом хтось наділений сповна,
А хтось уміє борщ смачний зварити.
Комусь краси природа надала,
А хтось співати вміє так чудово!
А в когось зір назавжди відняла
І він не знає слова «СВІТАНКОВО».
Усі ми люди, але різні всі,
Та всі прийшли на землю цю, щоб жити.
Хтось бігає по райдужній росі,
А хтось не може навіть крок ступити.
Але всі мають тягу до життя,
І кожен мусить щось своє робити.
У кожного є в серці почуття,
Тож хочеться усім щасливо жити.
Ніхто не знає власне майбуття,
Сьогодні щастя і здоров’я має,
А за хвилину — вже нема життя…
І так не раз в житті чиїмсь буває.
Тому не смійсь, нікого не суди,
Всі люди різні, та в житті — всі рівні.
Не накликай на власний шлях біди.
Бо збіги у житті бувають дивні.
Біда, як блискавка, що з хмари б’є,
Тож бумеранг не омине нікого.
Наповни серце добрістю своє
І не глумись, не ображай нікого.
Бо людяність не відміняв ніхто.
Вона в душі повинна існувати.
Якщо не стане людяності, то…
У сутінках ми будемо блукати…