Йде рік Новий. Яким для нас він буде?
Сказати важко, бо ж іде війна.
Та прагнуть всі тепла й любові люди,
Бо й так ми натерпілися сповна.
А хочеться всім в мирі й тиші жити,
Бо найцінніше для людей життя.
Так хочеться всміхатися, творити,
Й летіти птахом в світле майбуття…
А нас вбивають всюди й без розбору,
В своїх хатах, у школах, на дворі…
Не знаєш де, коли, в яку ще пору,
Вночі чи вдень, чи вранці на зорі…
І ждеш відбій тривог, як манни з неба,
Бо лиш й живеш тоді, як їх нема…
Чого тобі в нас, лютий враже, треба?
В твоїй душі лиш зло, вражда, пітьма…
Чого ти йдеш людину убивати?
Відчути зверхність, що твоє взяло?
Кому і що ти хочеш доказати,
Якщо по всій Землі ти сієш зло?
Святого в душах росіян немає,
В них гнізда величі дурної й зла.
Як він дитину просто так вбиває,
То в ній любов та доброта була?