Які б важкі ті не були дороги
Сьогодні важко в Україні жити —
Іде війна, розруха, смерть, біда.
Та сонце хоче землю освітити,
Й продовжується ще людська хода,
Тож ми усі йдемо до перемоги,
Вона зорею світить нам вгорі.
Які б важкі ті не були дороги,
Та вже весна і квіти у дворі…
І ми живемо сповнені надії,
Що перемога наша все ж прийде.
І летимо на світлих крилах мрії.
Дорога нас до щастя приведе.
Хай буде так! Нам найдорожча — воля!
До волі через терни всі ми йшли.
Віками маки квітнуть серед поля,
Бо свідками боїв вони були.
Нікому дух до волі не зламати,
Він нас підносить в сині небеса.
На захист краю стали: батько, мати,
Сини і доньки… Чи ж не чудеса?
Хоч клятий ворог хоче нас зламати,
Та дух народу не перемогти!
Ми нашу землю будем захищати
І дух свободи будемо нести.
Бо ми народ, ми нація єдина,
Хоч нам і важко, але ми в строю.
Ми українці, кожен з нас ЛЮДИНА!
І Україну ми захистимо свою!