Краса довкола. Травень відлітає
І зовсім скоро літо прилетить.
Від квітів все подвір’я аж палає
Й це дивовижна, неповторна мить!
Цвітуть півонії чарівно і духмяно
А півники! Яких нема лишень!
І загорілись маки полум’яно.
А скільки лине чарівних пісень!
Кує зозуля людям довгі роки,
Он ластівка щебече в небесах!
Життя продовжує свої важливі кроки,
І хоч у нас війна, біда і страх…
А нас природа квітами чарує,
Щоб якось хоч розвіяти печаль…
Вона усім красу свою дарує,
Щоб вгамувати горе, лихо, жаль…
Які б ми всі могли щасливі бути!
Летіла б наша пісня ввись і вшир!
Нам перемогу б у війні здобути
І повернути тишу, спокій, мир
І щастя, що кудись взяло й гайнуло,
Втекло від нас, від рідних міст і сіл…
Спливло води багато, все минуло…
Минулого не витягне і віл…
А жити треба! Людям жити треба!
Бо це життя всього одне у нас.
Тягнутись в мріях до ясного неба,
Хоч випав нам такий тривожний час.