Які у нас чарівні вечори,
Така краса — в словах не передати…
Ось проявились зірочки згори,
Нам будуть цілу ніч про щось співати.
І місяць ще освітить стежечки,
Щоб подорожній десь не загубився.
Засвітяться маленькі світлячки,
Щоб точно із путі ніхто не збився.
А вітер влігся, навіть не дихне,
Усе заснуло. Нічка казку пише…
І сонний очерет не шелесне…
Здається, в тишині ніхто й не дише…
Та в темній ночі дихання своє,
Вона свою таємну силу має…
Ніч тихо сновидіння роздає,
І колискові діточкам співає.