Ялинки новорічної не буде
У нашім місті, та й в усіх містах.
Іде війна, в країні темінь всюди.
У сховища, в підвали гонить страх…
А що робить? Сирена завиває,
Сховатись треба, може не уб’ють…
Бо ж московіт ракетами кидає,
Нас хоче знищити — ось в чому суть.
Така доба в історії настала…
Вік двадцять перший, а війна у нас
Кривава, підла, а іще тривала.
Такий настав сьогодні чорний час.
Та то нічого, що нема ялинки,
Для нас це нині не найбільший страх.
Пригорнемось до рідної дитинки
І запалає щастя у серцях.
І озоветься новорічна казка,
Чарівністю повсюди заіскрить…
Пригорне душу всім тепло і ласка
І оживе надія — будем жить!