Літо, ясне літечко, сонячна пора!
Квітами засіяне, надворі жара.
В небі ні хмаринки, світла голубінь.
Хоч знімайся вгору, в вічне небо линь!
Достигають ягідки у моїм саду.
По малину з кошичком залюбки іду.
Літо усміхається, кличе в ліс, у гай.
А роботи скільки! Лише устигай!
І до річки радісно закликає нас
Красне літо-літечко — неповторний час!
Не кінчайся, літечко, будь у нас завжди,
Нас з тобою любенько, то ж від нас не йди!
Нам з тобою весело: річка, поле, гай,
Море, гори, озеро, ну хіба ж не Рай!