Обличчям до навколишнього світу

Незбагненна і дивна краса навколишнього світу! Вона має надзвичайні чари, що захоплюють душу і підносять її високо-високо над світом. Відчуваючи вічність і разом з тим крихкість неповторного земного буття, проймаєшся великою любов’ю до нього, бо знаєш, що саме на цій землі ти з’явився на світ.

Дивне і вічне почуття своєї невіддільності від місця, де народився та провів дитинство, і зветься любов’ю до Батьківщини, до рідного краю.

А тому саме з дитинства ми повинні показати дітям красу оточуючої природи, вчити бачити її в усьому — навесні і влітку, восени і взимку, у першій весняній квіточці і пожовклому осінньому листочку, у крапельці літньої роси і у легкій, мов порошинка, сніжинці. Треба відкрити дитячі серця для почуттів, аби вони відчули радість буття, щоб захоплювались, раділи, що живуть на цій землі, щоб були горді від того, що в нас така багата і барвиста мова, така ніжна і крилата пісня, така щира і добра душа.

Отже, кожен урок рідної мови має нести в собі позитивний заряд, повинен бути насичений красою, любов’ю і радістю. А особливо уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких діти вчаться висловлювати свої почуття, думки, будувати речення, писати перші твори. Тому я намагаюся на своїх уроках дати учням можливість активно роз вивати свій словник, збагачувати мову новими зворота ми, образами, заглиблюватись у джерела народної творчості. Я навчаю їх бачити і відчувати красу рідного краю на екскурсіях, які передують урокам розвитку мовлення; у картинах художників, у власних малюнках, кольорових репродукціях та фотографіях, у віршах, які діти спочатку навіть не вміють слухати, а потім і самі пробують писати. І школярі дивляться у світ широко розкритими очима, вбираючи серцем його красу і велич.

Навчальне і пізнавальне значення таких уроків дуже велике. Тому вже з кінця 3(2) класу, коли забринить за вікнами весна, я з учнями починаю писати твори, а продовжую цю роботу в 4(3) класі. До написання перших творів треба провести велику підготовчу роботу як перед уроком, так і безпосередньо на уроці. А далі діти працюють більш самостійно. Робота над твором розвиває зв’язне мовлення, вчить дивитись і бачити навколишній світ, відчувати красу довкілля, самостійно мислити, розуміти зміст кожного слова.