Немає школи. Друзів теж немає…
Війна порозкидала нас усіх.
Тут світла пісня більше не лунає
І не звучить в дворі дитячий сміх.

Приспів:

Війна, війна! Ой, що ж ти наробила!
Забрала в нас дитинство і політ…
Ти обрубала ті чарівні крила,
Які несли нас у широкий світ.

Приспів.

І ми нараз усі дорослі стали,
Побачили трагедії і смерть.
І мрії наші, наче сніг розтали,
Міста чудові знищені ущерть.

Приспів.

І от уже нема в дитини тата,
І пісня щастя більше не звучить.
Сім’я, що на любов була багата,
Загинула, її не воскресить…

Приспів.

І як нам далі в цьому світі жити?
О! Боже, дай відвагу всім серцям!
Допоможи нам ворога розбити
І зірка щастя хай засяє нам.