Люби цей світ
Свято про природу взимку для учнів молодшого шкільного віку

Мета: Розширити поняття учнів про довкілля і його мешканців в зимову пору року, розвивати навички турботливого ставлення до оточуючої природи, вміння захищати птахів і допомагати їм. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Сцена прикрашена сніжинками, зимовими деревцями, малюнками пташок. Перед сценою виставка годівничок для птахів, які виготовили учні.

Вчитель.

Люби цей світ, моя дитино

Люби цей світ, моя дитино,
Свій рідний край, ліси, поля.
Турбуйсь про нього кожну днину,
Бо рідна це, твоя земля.

Тут ти живеш і вчишся в школі,
Тут в тебе друзі і сім’я.
Не нищ нічого і ніколи —
Людина ж бо тобі ім’я!

Допоможи малій пташині,
Її ти вчасно підгодуй.
Під силу це малій дитині,
Але нічого не марнуй.

Бо світ чарівний, наче казка,
Ти теж частиночка його.
Тож бережи цей світ, будь ласка,
Прийми до серденька свого.

На сцену вибігають хлопчики, вони стрибають, весело сміються і починають розмову.

1 хлопчик. От здорово! На кінець вже зима прийшла, морози будуть, сніговії, метелиці…

2 хлопчик. І хурделиці, завірюхи, заметілі. Буде мороз-морозенко і багато льоду, а ми на ковзанах будемо кататися, в хокей грати.

3 хлопчик. Шайби забивати у ваші ворота! Здорово буде! Тільки б скоріше вже мороз та сніг був!

4 хлопчик. Вже скоро-скоро! Прогноз хороший передавали, буде і мороз, і сніжок нам покриє лужок, бо прийде справжня зима. А я дуже-дуже люблю зиму.

На сцену вибігають дівчатка.

1 дівчинка. Ой, він любить зиму, нащо вона тобі? Буде холодно і день стане такий маленький! Не встигнеш зі школи прийти і уроки повчити, а вже ніч надворі.

2 дівчинка. Ага, темно стає відразу і погуляти ніколи, та й холод, мороз, яке гуляння в таку стужу?

3 дівчинка. Ну чого ви так проти зими настроєні. Бувають і взимку радісні і світлі дні. Ось послухайте вірш про зиму і вам усім стане веселіше.

Пройшла вже осіння пора

Пройшла вже осіння пора
З красою своєю й дощами.
Зима загляда до двора
З морозами і холодами.
Зима теж красу принесе
Холодну, та просто чудову.
Снігами покриє усе
Й порадує казкою знову.
У білім убранні уся
На світ білосніжний погляне.
А вранішня чиста роса
У пору цю інеєм стане.

4 дівчинка. А й справді, зима нас теж не раз порадує казковою красою і світлими днями, хоч і мало їх взимку буває, та все ж зима — це диво!

1 хлопчик. Отож, зима буває просто казковою, чарівною, веселою і не такою вже й холодною, якщо бігати на ковзанах, спускатися з гірки, мчати на лижах, а не стояти на морозі.

2 хлопчик. А от і сніжок випурхає з хмарки, як здорово!

Вже за мить скрізь стало біло

Чорним все було навколо
І земля, і ліс, і поле.
Прилетіла хмарка вмить
Й білий сніг уже летить.
Випурхає і кружляє,
Все собою накриває.
Вже за мить скрізь стало біло,
В світі зразу посвітліло.
Й хоч уже нема тепла,
Але казка ожила.
Так чарівно стало всюди
І дивуються всі люди,
Усміхаються усі
Дивовижній цій красі!

3 хлопчик. А от ви мені загадку відгадайте, ну, хто зможе?

Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
Їде у санях цариця,
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає —
Сріблом все вкриває.

Зима.

То хто відгадав?

4 хлопчик. Твою загадку відгадали, а тепер мою попробуйте розгадати!

Ішов без доріг,
Де йшов там і ліг.
Лежав до весни,
А навесні побіг.

Сніг.

1 дівчинка. А тепер ще мою загадку відгадайте.

В нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом.

Іній.

3 дівчинка. Так, зима — це справжня казка, в іншу пору року такого не буває. Я люблю зиму.

4 дівчинка. Як здорово, що летить сніжок. А знаєте, що кожна сніжинка не схожа на іншу, кожна по-своєму красива, просто дивовижна.

3 хлопчик. А давайте пограємось, я й картинку для гри приніс, будемо на неї носа чіпляти, ось погляньте.

1 дівчинка. А де ж той ніс, що чіпляти?

3 хлопчик. А ось він. Зараз прикріпимо картинку і будемо чіпляти носа.

2 дівчинка. Подумаєш, а що ж тут його причепити, того носа? Така гра…

3 хлопчик. А ти ставай перша, ми тобі очі зав’яжемо, дамо носа і причепи його там де треба, ну вперед!

Діти граються всі по черзі.

4 хлопчик. Хороша гра була, весела, а тепер давайте пісню про зиму проспіваємо, бо так гарно, що аж співати хочеться.

Діти виконують пісню.

1 хлопчик. Хороша пора року — зима. Чарівна і казкова.

Але ж ця зима і холодна буває,
З вітрами і стужею теж.
Водичка у ріках й ставках замерзає
І ночі вже довгі без меж.

1 дівчинка.

І пташка від холоду дуже страждає,
Бо де ж їй зернятко знайти?
Завія все снігом довкіл покриває.
Життя своє як вберегти?

2 хлопчик.

І звірам у лісі від стужі сутужно,
Бо затишку ніде знайти.
Як діти й дорослі всі візьмуться дружно,
То зможемо їм помогти.

2 дівчинка.

Та в звірів на зиму є шуби тепленькі,
То ж їм не страшні холоди.
І їжі для кожного є чималенько,
Інстинкт їх спасе від біди.

3 хлопчик.

А й справді, розумна і щира природа
Подбала за всіх і за все.
І їм не страшна ця зимова погода,
Що холод і стужу несе.

3 дівчинка.

А пташці маленькій де їсти узяти,
Як снігом весь світ замело?
В них лапки маленькі, як сніг розгрібати?
Як знати, де зерня було?

4 хлопчик.

Тепер нам пора про пташину подбати,
Від голоду уберегти.
Для них годівнички малі змайструвати
І крихти туди принести.

4 дівчинка.

Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,
І нам не страшні холоди.
А крихтами хліба ми пташку спасемо
Від голоду і від біди.

Вилітає під музику Метелиця.

Метелиця.

У пічні я труби вию — я Метелиця-завія!
Скрізь по світу я літаю, і тепло з хат видуваю.
Сніг несу я у замети, в мене є свої секрети.
Білим снігом все вкриваю і під ним стежки ховаю.
Не ходіть, як я літаю, я і вас в снігу сховаю!
Ой втомилась я, присяду, дам сама собі я раду.

А ви чого тут стоїте і не втікаєте від мене додому? Не злякалися ще? От я вам зараз задам… (Діти перелякано відходять назад і мовчать, а до Метелиці підбігають два хлопчики).

Один.

Ти чого тут розгулялась,
Де ти силоньки набралась?
Ще зима лиш почалася.
Звідки ти тут узялася?
Не пора тобі ще бути,
Зупинися, досить дути!

Другий.

Тут дітей прийшло багато,
Бо у нас сьогодні свято.
То ж, Завіє, між людьми
Будь на зустрічі Зими.
На шляху в нас не вставай,
З нами весело співай!

Діти виконують пісню.

На сцену виходять інші діти, які продовжують свято.

1 дитина.

Хоч би як хуртовина не дула
І Метелиця як не мела.
Це вона з переляку, я чула,
Утікає у ліс від тепла.

2 дитина.

Від якого тепла утікає?
Де взялося узимку тепло?

3 дитина.

Це тепло в людськім серці буває,
Від любові воно розцвіло.

4 дитина.

Ми ж свій край полюбили навіки
І чарівне довкілля своє.
Добрих справ люди роблять без ліку,
То ж любов у нас в кожного є.

5 дитина. А які ж у нас є добрі справи?

6 дитина. Є і у нас добрі справи, адже ми любимо своє довкілля усім серцем, ми не ламаємо і не нищимо природу, навесні ми для птахів зробили шпаківні, садили дерева і кущі, сіяли і доглядали квіти, а ось зараз ми виготовили годівнички для птахів, хіба це не гарні справи? То ж і в нас у кожному серці є доброта, турбота і любов, а значить є і тепло, від якого утікає холодна стужа. А зараз ми проведемо з дітьми віршовану вікторину, де дізнаємось, які птахи у нас зимують і для кого ми поробили годівнички.

Вчитель. Вірш — вікторина, у якому останнє слово другого рядочка діти кажуть самі в риму.

На землі білосніжна корона

На землі білосніжна корона,
Біле все, лише чорна ВОРОНА.
Вже безлисте гілля, наче палка,
А на ньому сидить сонна ГАЛКА.
На тополі високо-високо
Стрекотить білобока СОРОКА.
От було б менше снігу якби,
Були б ситі усі ГОЛУБИ.
А ось тут на малім деревці,
Ніби кульки сидять ГОРОБЦІ.
Все замерзло, немає водички.
Між гілками літають СИНИЧКИ.
В пору цю їсти пташечка хоче,
Он на дереві дятел СТУКОЧЕ.
З-під кори добуває личинки,
Все ж їда для малої ПТАШИНКИ.
Все поснуло: жук, муха, комар,
А в ялинах — господар ШИШКАР.
З шишок він добуває зернятка,
Будуть ситі його ПТАШЕНЯТКА.
Десь здалеку доноситься стук,
То горіха роздовбує КРУК.
Ліс шумить і хурделиця ойка,
Між гілками з’явилася СОЙКА.
В теплий край ці пташки не літають,
Зиму тут вони всі ЗУСТРІЧАЮТЬ.
На берізці на гіллі вгорі
Кольорові сидять СНІГУРІ.
А омелюхів зграйка ось тут
Горобину червону КЛЮЮТЬ.
Десь у лісі, немов у дворі,
Ходять красеники ГЛУХАРІ.
Зараз стужа, мороз і зима
Корму доброго птахам НЕМА.
Та у вирій вони не літають,
Вони мужньо тут зиму СТРІЧАЮТЬ.
Над усе вони люблять свій край,
То ж пташині ти ДОПОМАГАЙ.

1 дитина. А можна я свою загадку про цікаву пташку загадаю?

Дзьоб міцний і гострий маю.
Шкідників ним добуваю.

Дятел.

2 дитина. А тепер мою загадку розгадайте.

Не стулить ні на мить очей —
Вночі полює на мишей.
Зате удень відпочива.
Ні — це не кішка, а сова.

Вчитель.

Ось ми і дізналися, які пташки зимують у нашому краю. І я дуже рада, що всі ви, діти, потурбувалися про них, виготовили найрізноманітніші годівнички, в які будете насипати різний корм для пташок, щоб вони успішно перезимували. А який корм потрібен пташкам?

1 дитина. Синичкам можна давати різну крупу, насіння соняшника і гарбуза а також свіже несолене сало.

2 дитина. Для інших пташок згодиться пшоно, крихти білого хліба і каша, а також дрібно нарізані яблука.

3 дитина. А ще можна покласти в годівничку і різне насіння з квітів та трав.

4 дитина. Але щоб ви туди не насипали, не забувайте, що годівнички до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму.

5 дитина. Зате навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок і його не вразить ні тля, ні гусінь, ані інші шкідники, бо пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.

6 дитина.

Ми зробили годівнички

Ми зробили годівнички
Для горобчика й синички.
Корму також принесли,
Щоб голодні не були.
Крихти хліба і жовток,
Ще насіннячка й сирок.
Ще пшонця їм повну жменьку
І горішків чималенько.
От пташки як налетіли,
Мабуть дуже зголодніли.
Все склювали і наїлись
Та на кущиках розсілись.
З радості защебетали —
Так «спасибі» нам сказали.

Вчитель. А зараз настав час для показу наших годівничок.

Кожна дитина підходить до тієї годівнички, яку вона виготовила, і розповідає про те, як це вона робила і хто їй допомагав.

Вчитель. Наближається до закінчення наше свято, але діти ще хочуть у «Сніжки» погратися, чи не так? То зараз почнемо гру. Я вивішую ціль, а кожен підійде до визначеної лінії, візьме «сніжку» і кине її в ціль, подивимося, хто ж у нас найспритніший!

Діти граються.

Учень.

Зиму з радістю ми зустрічали,
Бо хороші й веселі то дні.
От із друзями в сніжки пограли,
Заспівали чудові пісні.

Учениця.

Бо зима — це і є королева
В білосніжнім убранні уся.
Ніжним інеєм вкриті дерева,
Хоч холодна, та дивна краса.

Діти виконують пісню.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна