Надія Красоткіна

Осіння казочка
Свято осені для дітей 1—2 класів початкової школи

Готуючи це свято з учнями 1 або 2 класу, вчитель повинен заздалегідь розповісти їм про те, що овочі потрібно їсти, бо в них є велика кількість вітамінів, мікро- та макроелементів, потрібних для росту і розвитку дитячого організму. А ще вчитель повинен розповісти про ті часи, коли в Україні був голодомор, і про тих 5 колосочків у дитячих руках, щоб діти розуміли, що не завжди люди так добре жили, що все мали, смачно і ситно їли, що були в історії різні: і голодні, і страшні часи… І ця інформація закарбується у дитячих голівках…

Ось, нарешті, діти прийшли до школи і розпочнеться навчання. Діти за таку довгу відсутність просто вже скучили один за одним, навіть могли і забути когось з учнів класу, адже всі були так довго без спілкування. А тепер ось вона — радість зустрічі, щастя побути дітям всім разом і зі своєю вчителькою. Тому дуже важливо саме в цей непевний час провести з дітьми гарне свято. Так, це складно для вчителя і тут нічого не скажеш, він і не зобов’язаний цього робити, але… Свято в школі — це щастя і радість для дітей, це перші дитячі спроби до самостійності, де вони можуть показати себе, розкритися і розквітнути, перебороти невпевненість і страх виступати перед людьми, це перші їхні кроки до пізнання себе, до розкриття своїх талантів, можливість показати свої здібності. Свято в школі — це можливість об’єднати всіх дітей в дружній колектив, де діти будуть допомагати один одному і співпереживати за кожного, це можливість робити одну цікаву і хорошу справу. Тому проводити свято треба від самого першого класу, хоч ще діти і читати не навчилися, зате можна залучити і батьків, що здружить і згуртує не тільки дитячий, але й батьківський колектив. Тому не бійтеся, проводьте свята. Не одними уроками повинні жити діти в школі, вони мають одержувати ще позитивні емоції від свят, від спілкування, від виступів, перемог. Це перший раз трішечки боязко, а потім, коли вже діти навчаться, то вчитель тільки репетиції проведе, а вони й самі щось придумають, додадуть, знайдуть, розшукають… Це дуже цікава робота для творчого вчителя… Повірте, я щороку проводила по декілька свят у класі, але які виростали діти! Вони були сміливі, творчі, енергійні, веселі — заходиш в клас, а в ньому — СОНЦЕ! Це світяться очі твоїх дітей, це випромінюють любов їхні душі, це радість і щастя їхніх сердець. І це варте тих затрат енергії, які витрачає вчитель, проводячи гарні свята. А, готуючись до свята, вчитель обов’язково проводить з дітьми по темі відповідні бесіди, пояснює певні події, розказує гарну притчу, пояснює причини, вчить з дітьми пісні і вірші, розшукують іноді людей або певні речі. І до цього залучаються ще й батьки, бабусі та дідусі. І це надзвичайно цінна практика для всіх. Тому все, що робить вчитель, не зникає даремно, воно залишається в дитячій пам’яті назавжди і потім через багато років виринає, як щось світле, дороге і рідне… Ваші уроки, навіть найвідкритіші і найкращі, мало хто запам’ятає, а от свято — це обов’язково, хай не все, а лише свої слова, свою роль дитина пронесе в пам’яті через усе життя. Тому що кожне свято — це подія для дитини, це її творча робота, перша відповідальність перед колективом, перед батьками і глядачами… Важко переоцінити роль свята в житті дитини, особливо в молодших класах. Адже це важлива подія, це відкриття, серйозна відповідальність, пізнання нового, величезна кількість інформації… Тому свято в школі треба проводити. І хай спочатку вчителю важко, але це варте тих затрат енергії, які ви віддасте, адже скільки щастя і радості ви отримаєте від того, як його проведете! Це щасливі очі ваших дітей, це їхні обійми і радість від того, що все пройшло добре. Та, всього й не передати, бо це треба відчути…

На сцені осіння картина: відліт журавлів, жовті дерева, листочки, осінні квіти, щоб створити відповідний настрій осінньої казки.

На столах (на розсуд вчителя і батьків) виставка овочів і фруктів, різних цікавих робіт, зроблених руками дітей і батьків, рушники, серветки…

На сцені можуть бути лавочки для дітей, які виступають, пеньочки, килимки…

У святі залучені і старші діти, з попередніх випусків, які будуть допомагати у проведенні свята.

Ведуча старша дівчинка

Ще так недавно літечко дзвеніло
Піснями щирими і квітами цвіло.
А от уже у вирій відлетіло
Й тепло з собою також понесло,
Бо вже не так і сонце припікає,
І ранок теж пізніше настає.
А нічка рано зорі розсипає
В цім щось чарівне й дивовижне є.

1 хлопчик

Бо це вже осінь, осінь у природі,
Казкова осінь в золоті й красі.
Усе змінилось з нею на підході
І засвітилось радісно в росі.

2 хлопчик

Вона вітри й дощі подарувала,
День вкоротила й холод додала.
Густі тумани зранку нам прислала
Й розфарбувати світ увесь змогла.

3 хлопчик

І зараз осінь золота й красива,
У кольорах чарівної краси.
Буває від туману зовсім сива,
То в діамантах й сріблі від роси.

4 хлопчик

Вона приваблива і дивовижна,
Захоплює, а ще дивує нас.
Буває тепла, світла й дуже ніжна
Й багато має у собі прикрас.

Осіннє сонечко. Дитина в круглому картонному сонечку. Спереду — веселе сонечко, а ззаду сонне.

Осіннє сонечко тепленьке і погідне,
Пофарбувало сад, ліси й поля.
Воно малинове буває, коли східне,
І втомлене, як спати йде Земля.
Осіннє сонечко любов свою дарує
Усій землі й несе усім тепло.
І спокоєм та ласкою чарує,
Щоб добре всім на цій Землі було.
Тваринкам й людям хоче догодити,
І пригорнути, й освітити все.
У дні холодні хоче всіх зігріти.
Осіннє сонечко всім доброту несе.

Ведуча старша дівчинка

Ах, осінь чарівна́, на казку схожа,
Та казка просто в осені й живе.
Бо різні чудеса створити може…
Тоді усе в ній раптом оживе
І засміється, й буде розмовляти,
Щоб зрозуміло людям всім було.
Осінню казку треба починати,
Бо в ній є світло, добрість і тепло.

Діти йдуть зі сцени, а на сцену виходять три дівчинки в біленьких хусточках і в робочих фартушках, і три хлопчики в шапочках і в робочих фартушках. Кожен з них з дитячим інструментом: з сапкою, з лопаткою, з грабельками, з поливалкою. Вони сідають на лавочку й починають розмову.

1 дівчинка

Разом ми город копали, сіяли і поливали.
І пололи бур’яни аж від самої весни.

1 хлопчик

Й ціле літо доглядали, підгортали й поливали.
Щоб в нас овочі зросли та хорошими були.

2 дівчинка

Як щось гарне хочеш мати, треба добре працювати.
То ж і ми всі дні трудились, навіть трішки притомились.

2 хлопчик

Гарну справу ми робили, бо цибульку посадили.
І картоплю, й часничок, моркву, перець й бурячок.

3 дівчинка

Ще квасольки та горошку, словом — усього потрошку.
Але все у добрий час. Буде борщ смачний у нас!

3 хлопчик

Зараз овочі зберемо й до комори віднесемо.
То ж тепер збирати час! Хай порадують всіх нас!

Діти під музику роблять імітацію збору врожаю: то нагинаються і збирають муляжі овочів, то складають їх у кошички, виконуючі танцювальні рухи, то навколо пританцьовують, а в кінці беруть кошики і виносять зі сцени…

На сцену під іншу музику виходять, пританцьовуючи, діти в костюмах овочів або замість костюмів це може бути український національний одяг, а на голівки дітей одягнені гарно намальовані на папері бурячок, морква, картопля, квасолька, перчик, часник, цибуля, капуста, помідор.

Вони беруться за руки і ведуть під музику танок, потім сідають і починають між собою тихеньку розмову.

Ведуча старша дівчинка

Погляньте, діти, казка, дивина!
Ось тут на святі ожила вона!
Всі овочі прийшли до нас, як діти,
Невже вони уміють говорити?

Виходить на середину Картопля і починає розмову.

Картопля

Авжеж, уміємо, це діти нас навчили, бо весну й літо з нами говорили.
Сапали і пололи, підгортали, трудилися й рости допомагали.
Я підростала у пухкій землі, в затишній хатці, в радості й теплі.
Тепер достигла і смачна зросла від їхньої турботи і тепла.
Усім на радість, для здоров’я й сили, картоплю гарну діточки зростили!

Картопля йде і сідає на лавочку.

Під музику, пританцьовуючи, виходить Буряк.

Буряк

А я гарний буряк, я на добре все мастак,
Бо ж приємний і товстенький, вітамінний і смачненький.
Мене люблять у народі, людям завжди я в нагоді.
З мене роблять страв багато: запіканки і салати,
Борщ, котлети — я це знаю! Й від хвороб допомагаю.
Маю гарний смак й красу, користь людям я несу!

Буряк сідає на лавочку.

Під музику виходить Морква.

Морква

А я морква вітамінна, дуже гарна й незамінна,
Лікувальну здатність маю і від болю захищаю,
В мене сила є жива — вітаміни В, С, А!
Я вродлива і гарненька, і смачна, і солоденька.
Тож, щоб довго й гарно жити, треба моркву їсти, діти!

Морква сідає на лавочку.

Під музика пританцьовуючи, взявшись за руки, виходять дівчатка-квасолинки.

Квасольки

Ми квасольки, хоч й дрібненькі, та потрібні і смачненькі.
Бо у нас білку багато, всім про це потрібно знати.
На квасолю як підсісти, то й не треба м’яса їсти.
Різні є в нас вітаміни, що потрібні для людини.
З нас всім користі багато і про це вам треба знати!

Квасольки сідають на лавочку чи на пеньочки.

Під музику виходить Болгарський перець.

Перець

А я перчик! Як без мене? В мене є вбрання зелене,
Жовте й дуже червоненьке, їстівне усе й смачненьке.
Й вітамін у мене С, а ви знаєте про це?
Й каротин я також маю, вашу шкіру захищаю.

Перець сідає на лавочку.

Під музику виходить Капуста.

Капуста

Я капуста, хто ж не знає! Сто хустинок одягаю!
Я товстенька і тверденька, а яка усім смачненька!
З мене роблять страв багато: голубці, борщі, салати…
Люблять всі мене, я знаю! Я ж усім допомагаю!
Знаю місію свою — всім здоров’я додаю!

Капуста сідає на пеньочок.

Під музику виходить Помідор.

Помідор

Помідор я червоненький, можу бути і жовтенький;
Темний, навіть, наче нічка; полум’яний, наче свічка.
І великий, і маленький, здоровенний і дрібненький.
Але я продукт відмінний — дуже-дуже вітамінний!
І про це вам треба знати та мене завжди вживати.

Помідор сідає на лавочку.

Під музику виходить Цибуля.

Цибуля

А я цибуля… Хто не знає? Я від мікробів захищаю,
І від хвороб серцевих теж. Я дуже корисна, без меж!
І коли вас бджола вкусила… У мене є й від цього сила!
А стравам смак я надаю, властивість знають всі мою!
Й від кашлю можу захищати, і від ангіни врятувати.
Тому мене завжди вживайте і всі міцне здоров’я майте!

Цибуля сідає на пеньок.

Під музику виходить часник.

Часник

Ну, а мене усяк пізнає! Той мудрий, хто часник вживає.
Часник здоров’я додає, в мені велика сила є!
Я збудників хвороб вбиваю, проти мікробів силу маю.
Про це всім дітям треба знати і часничок завжди вживати!

Часник сідає біля інших.

Ведуча старша дівчинка. Звертається до овочів.

От дивина, та що й казати! А вмієте ви танцювати?

Всі діти. Вміємо!

Ведуча старша дівчинка

Тоді давайте танцювати, і будем друзів розважати.

До всіх овочів підходять ті діти, що їх вирощували, і всі разом виконують танець «Вальс дружби», наприклад.

Потім всі сідають на лавочки, пеньочки.

Вибігають дівчинка і хлопчик.

Дівчинка

Ой! Гляньте, що вони зробили?
Всі овочі заговорили!
Про себе кожен розказав,
Таке, чого ніхто й не знав.

Хлопчик

Тож будемо ми більше знати,
Для чого овочі вживати.
Бо людям всі вони потрібні,
Малі й великі, й зовсім дрібні!

Звучить красива музика, на сцену виходить Осінь у красивому жовтому вбранні, у вінку з листочків, в руках кошичок, осінні листочки, в кошичку горіхи, каштани, калина…

Осінь

Я — Осінь, діти! І мені цікаво, що потрудились ви на славу,
Багато вмієте робити — хороші овочі ростити,
І до роботи не ліниві, вчитеся добре всі й щасливі.
Тому і я до вас прийшла, бо поруч тут якраз була.
Почула, що у школі свято та сміху й радості багато.
Й мені на свято закортіло, побачити усіх хотіла.
Тож хочу зараз запитати, борщ вмієте ви готувати?

Відповіді дітей.

Осінь

Що господині треба мати, щоб борщ смачний приготувати?

Відповіді дітей. Діти називають овочі, а на сцені діти, які показували овочі, шикуються в рядочок.

Осінь

От бачите, як захотіли, то разом борщ смачний зварили,
Щоб їсти всі могли й радіти здорові українські діти!
Тож з успіхом я вас вітаю й здоров’я щиро всім бажаю.
Я — осінь. Я ходжу по краю і всім вам, діти, нагадаю,
Що треба хліб іще зростити, щоб в ситості і в щасті жити.
В нас пшениці й жита зібрали, щоб люди хліб в достатку мали.
А люди добрий хліб зростили, бо хліб дає здоров’я й сили.

Звучить сумна музика, під неї на сцену виходять діти і стають попереду всіх в рядочок. У кожного з них в руці 5 колосочків.

Осінь

Тож любі донечки й синочки, з зернят, що є у колосочках,
Печуть в нас булочки пухкенькі, і пиріжечки запашненькі,
А от коли настане свято, печуть смаколиків багато,
Щоб все це люди споживали і задоволення всі мали.
З зернят і хліб увесь печуть. А пам’ять люди бережуть,
Про те, як ми голодували, і крихти хлібчика не мали,
А хто колоссячко збирав, у того ворог злий стріляв…
Були у нас часи жорстокі, вмирали діти ясноокі,
Від голоду усі вмирали, тяжку біду і голод мали.

Діти з колосочками виходять зі сцени під сумну музику.

Осінь

Тож назавжди запам’ятайте: учіться, труднощі долайте,
Старайтесь вміло працювати, щоб хліб і все до хліба мати.
А зараз будемо співати, бо ж в нас сьогодні гарне свято!

Пісня на вибір вчителя.

Ведуча старша дівчинка

От свято осені скінчилось,
Воно цікаве в нас було.
Артистами ми бути вчились
Й від щастя серденько цвіло.
Сьогодні роздавати буде
Вам осінь яблучка смачні,
Які зібрали добрі люди,
І груші, й сливи запашні.

Батьки виносять в кошиках яблука, груші, сливи, і осінь роздає кожній дитині, що на сцені. Після цього звучить голосно музика, на сцену вибігають кілька хлопчиків і виголошують.

1 хлопчик

Тихо! Тихо! Ще не йдіть,
Ще хвилинку посидіть!
Це ж була нам гарна казка,
Треба й бубликів ще в’язка,

2 хлопчик

Щоб були усі здорові,
Наші діти пречудові!
Щоб уміли добре вчитись
І в житті своїм трудитись!

3 хлопчик

В’язку бубликів тримайте,
Всі батькам допомагайте.
Хай дитина кожна знає:
Як працює, так і має!

Батьки роздають тим дітям, хто в залі, по в’язці бубличків (5 штук) на шнурочку. Звучить музика, вчителі виходять з дітьми з зали.