Свято останнього дзвоника
Сценарій свята для школи
Шкільні роки — це найсвітліша, найбезтурботніша пора у житті. Іншої такої не буде, бо життя дасть кожному свої уроки, у нього свої закони, свої круті віражі, свої пороги, через які не кожному переступити, яких не кожному здолати, а школа — це той час, коли все легко, все можливо. Ростуть діти, дорослішають із класу в клас. Ще тільки зустрів їх шкільний поріг — маленьких, наляканих новим і невідомим, а вже ось вони — випускники, стоять на цьому ж таки порозі — дорослі, гарні, веселі і трохи сумні через розлуку, яка скоро настане.
Ось він — рідний поріг у школі:
Одночасно і фініш, і старт!
Хай чудовими будуть долі,
Бо прожити життя — не жарт!
І хочеться на цьому порозі побажати дорослим-дітям, нашим дітям, щастя і радості, успіхів і перемог. А зараз — шкільна лінійка, остання лінійка у їхньому житті, у шкільному житті. Хай вона запам’ятається їм світлою, радісною, а рушники, які подарують їм мами, хай будуть оберегом. Так завжди було в Україні, що в довгу дорогу мати дарувала рушник, а це ж їхня дорога, найдовша дорога в самостійне життя, то коли ж, як не зараз, подарувати вишитий рушник дитині, щоб стелилась ця дорога легко і радісно, щоб був він оберегом у цьому складному світі!
На майдані перед школою всі діти, крім випускників, вишикувані на урочисту лінійку, крім випускних класів. Звучить музика. Починають звучати фанфари — на лінійку парами заходять випускники зі своїми класними керівниками. На фоні музики линуть слова:
Шлях у школу! Знайома дорога,
Найсвітліша, мабуть, зі всіх!
Десять років вела до порога,
Де стрічало нас щастя і сміх!
Найсвітліша дорога в світі —
Це дорога до знань, до школи!
Пам’ятайте, це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи!
І хоч вчитись нелегко, може,
Та наука — завжди хороша!
В світі знає людина кожна,
Що знання — це найлегша ноша!
До мікрофона підходить вчитель і починає вести лінійку.
Вчитель
День сьогодні такий незвичний,
Сонце встало, умите в росі.
І лунає дзвінок закличний,
Щоб зібрались на свято всі!
Школярі, галасливі пташата,
На святковій лінійці стоять.
Будем нині ми юність крилату
В самостійне життя проводжать!
Ось зайшли на лінійку востаннє
Наші діти, найстарший клас.
Хай здійсняться всі ваші бажання!
Ми так щиро всіх любимо вас!
Вже скінчився урок останній
І останній дзвінок дзвенить.
Хай залишиться в пам’яті й шані
Ця остання учнівська мить!
Будуть ще у житті уроки,
Хтось мудріший чомусь навчить…
Та шкільні — не вернути роки
І дитинства чудову мить!
Вас виховували, любили,
Щоб людьми ви ішли в майбуття,
По найкращих програмах вчили,
та по-своєму вчить життя!
Злинь же, музика, в небо гучніше,
В добру пору лунай, бо час!
Вище голови! Йдіть веселіше
У життя, що чекає вас!
Звучить музика. Слово надається директорові школи.
Слово випускникам
Тріпочуть листячком тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в нашій школі —
Дзвінок останній продзвенить.
Випускників усіх покличе
Він на урок — останній раз.
І, ніби чайка, закигиче,
І поведе у рідний клас.
І от дитинство голосисте
З дзвінком останнім відлетить.
А зараз свято урочисте
Ще перед школою шумить.
Нам скажуть ще слова напутні
І побажання в добрий час!
Яке чекає нас майбутнє?
Життя складеться як у нас?
Ніхто цього сказать не може.
Та ми надією живем,
Що будем жиги в світі гоже,
Зорю свою усі знайдем!
Виходить гурт випускників і співають «Шкільний вальс».
Ти нас, як рідних, школо, стрічаєш,
Нам відчиняєш клас.
І поступово світ відкриваєш,
В казку заводиш нас.
Добрий учитель дружби навчає
З книгою, з м’ячиком.
В школі дитинство пролітає
Сонячним зайчиком!
Труднощі перші в школі долаєм,
З класу у клас ростем.
Крила відчувши, вперше кохаєм,
В серці любов несем.
Щастя і радість, наші тривоги…
Ми пам’ятаєм все.
Ось і весна. Нас до порога
Бал випускний несе.
Казка дитинства, мудрості світоч,
Нас терпеливо вчиш.
Ти, ніби вогник, грієш і світиш,
В наших серцях зориш.
Ти — найдорожча в цілому світі
Навіть на схилі літ.
Ми — промінці, твої ми діти,
Що розлетілись в світ.
Слово — ведучому вчителеві.
Закінчилось дитинство останнім дзвінком
У ранковій красі променистій.
От ви всі стоїте на лінійці гуртом,
На останній лінійці врочистій.
А попереду — іспити, ваші жнива.
Перед вами — стежки і дороги.
Буде кругом іти від думок голова
І терзатимуть думи-тривоги.
Тільки час пролетить дуже швидко, умить.
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як дзвінок цей останній згадає.
То ж щасливим хай буде ваш обраний шлях!
Хай вам добре у світі живеться!
А цей срібний дзвіночок у ваших серцях
Добрим спогадом хай озоветься.
Слово вчителям-предметникам. …
Слово гостям. …
Звертання випускників до вчителів
Ми для вас, дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі.
Хоч підемо по цілій землі
І своєї шукатимем долі.
Хтось садитиме сад і гаї.
Хліб, як золото, сіяти буде.
Всі розкриють таланти свої,
Тільки школу ніхто не забуде.
Бо дитинство у школі пройшло,
Юність радісну в школі зустріли.
Тут для кожного сонце зійшло,
Тут ми вчились, росли і мужніли.
Пустували не раз і не два
Ще й уроки зривати уміли.
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Тані і Васі.
Пустотливі, верткі і меткі,
Як колись, ще у шостому класі.
То ж пробачте сьогодні за все:
Жарти, витівки наші невдалі.
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.
Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми!
Всім спасибі за ваше терпіння!
Слово першій учительці. …
Слово батьків до дітей. …
Звертання випускників до батьків
Попереду ще іспитів багато —
Ми їх складемо, буде все гаразд!
Чого ви зажурились, мамо, тату?
Це наша зрілість вже прийшла до нас!
Це ми сьогодні розправляєм крила,
Щоб полетіти у майбутній день.
Ми стрінем там «червонії вітрила»
І заспіваєм ще своїх пісень!
І ти за нас, татусю, не журися,
На славу й честь благослови синів.
Будь певний, батьку, весело всміхнися!
Ми ще повернем славу козаків!
Ми, молоді, здорові, духом сильні,
І перед нами — тисячі доріг!
Збудуєм щастя в Україні вільній,
То ж дай в дорогу, мамо, оберіг!
Той рушничок заквітчаний з півнями,
Щоб нас від зла й біди оберігав.
Давав наснагу і поїв піснями,
До рідної світлиці повертав.
Звучить пісня Пісня про рушник.
1-й
Мами вперше вас до школи
Привели у добрий час,
Не забудь цього ніколи —
Першу вчительку і клас!
2-й
У дівчаток — банти пишні
І портфелики в руках!
Губки, наче спілі вишні,
Ще й цікавість у очах!
3-й
Хлопчаки усі швиденькі
І рухливі, і меткі!
Всі були, як мак, дрібненькі,
А он виросли які!
4-й
Б’ють тепер батьки тривогу,
Де взуття велике взять,
Щоб обуть козакам ноги
В туфлі номер сорок п’ять
5-й
Хлопці всі, як дядя Стьопа,
Ну, а нам рости й рости…
Вам, напевно, всю Європу
Видно з тої висоти?
6-й
То ж хіба смикнеш людину
Вже за чуба, як колись?
Треба ставити драбину,
Щоб до чуба дотягтись!
7-й
А дівчатка, а дівчатка,
Як з журналу мод зійшли!
В першім класі, напочатку,
Ви ж такі, як ми, були!
8-й
Ви ідете вже зі школи,
Нам доводиться зітхать.
Вас за двійку вже ніколи
Більш не будуть лупцювать…
9-й
Всі ви будете трудитись
І гуляти до зорі.
Ну, а нам ще довго вчитись,
Бо усі ми — школярі!
10-й
Ми вам успіхів бажаєм
І здоров’я, і добра!
Із закінченням вітаєм,
Бо для вас прийшла пора.
11-й
Хай вас промені голублять
І тепло вам віддають.
Хай усі вас дуже люблять!
Всім щасливо! В світлу путь!
Вчитель-ведучий
Сонце в небі для вас іскриться.
І останній скінчивсь урок…
Хай на пам’ять вам залишиться
Символічний малий дзвінок!
А іще незабудки-квіти!
Рідну школу хіба ж забуть?
Хай щастить у житті вам, діти,
До побачення! В добру путь!
Учні дев’ятого класу вручають дзвіночки і букети незабудок.
Звернення випускників до учнів школи
Ось час проб’є, і школу ми покинем
Уже назавжди. Тут не буде нас.
Розійдемось, у світ ясний полинем…
І засумує школа, рідний клас.
Ми вам, молодшим, школу залишаєм.
Шануйте старших, в дружбі всі живіть.
Ви кращі будете за нас, ми знаєм,
Та про любов на партах не пишіть.
Учіться добре і живіть чудово,
Та не гуляйте у вечірній час!
Не бийте вікна, навіть випадково.
І час від часу згадуйте про нас.
Пишіть диктанти і книжки читайте
Щоб ліні дух, нарешті, з школи щез!
Ну, а з уроків, друзі, не тікайте!
Навчальний не порушуйте процес.
Садіть дерева, сійте гарні квіти,
Щоб школа стала, як вінок у нас!
Живіть щасливо в рідній школі, діти,
А ми сюди ще прийдемо не раз!
Слово школярам. …
Заключне слово випускників. …
Заспівали гаї солов’їно,
А Земля — веселковий розмай!
рідна, вільна моя Україно,
Зовсім юних ще нас зустрічай!
Ми весна твоя, рідна країно!
І, звичайно, твоє майбуття!
Дай розправити крила орлино,
Будувати прийдешнє життя!
Дай нам, Земле, з джерел твоїх сили!
І відваги, й наснаги нам дай!
Перший крок ми сьогодні зробили,
На дорогах життя нас стрічай!
Наша мрія нам зіркою світить,
Кличуть вдаль нас дороги твої!
Україно, ми всі твої діти,
То ж прийми нас в обійми свої!
Вчитель-ведучий вручає випускнику і першокласнику шкільний дзвінок, вони дзвонять, стоячи на місці, лине тиха музика, діти з дзвоником обходять всю лінійку, стають на місце, а вчитель говорить слова:
Дзвенить сріблясто в тиші урочистій
Дзвінок дитинства, юності пора.
І сяє в небі сонце променисте,
А навкруги — весела дітвора.
Для них ще буде школа і навчання,
Їх вересень ще скличе на поріг.
А вам уже прийшла пора прощання
І перед вами — тисячі доріг!
То ж дай вам Бог у мирі всім прожити,
Щоб ваші руки знали ремесло.
Життя любить, а ще людей любити,
Щоб легко і щасливо вам було!
Ну, от і все, лінійка урочиста
Скінчиться зараз. І останній раз
Дзвінкова пісня радісна і чиста
До глибини душі стривожить вас!
Дзвенить дзвінок, грає музика. Випускники ведуть першокласників за руки у свої класи, а за ними рушать всі з лінійки по класах зі своїми вчителями.
Мами дарують дітям вишиті рушники.
Виходять першокласники зі словами привітання: